Вергуни (Хорольський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Населення 578
Поштовий індекс 37873
Телефонний код +380 5362
Географічні дані
Географічні координати 49°51′32″ пн. ш. 33°20′55″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря 121 м
Місцева влада
Адреса ради 37821, Полтавська обл., Хорольський р-н, с.Клепачі , тел. 95-3-32
Вергуни́, село Хорольського району, Полтавської області, Клепачівської сільської ради, віддаленість від сільської ради — 4 км., від райцентру — 16 км. Географічні координати поселення: 49° 51' 36" північної широти, 33° 21' східної довготи. Висота над рівнем моря: 121 м.
Про заснування Вергунів існують різні перекази. Один з них про заселення вільних земель переселенцями з-за Дніпра на прізвища Вергун і Шишан, один з яких оселився на території сучасних Вергунів, а інший — Шишаків. Насправді село Вергуни утворилося майже 400 років тому. Але офіційно заселення вергунівських земель від Залуки до Турівщини до Ріжок і Косарівки припадає на 1630 рік, відоме на мапі Гійома Л. де Боплана. Вергуни дістали назву містечка і з другої половини XVII ст. належали до Миргородського полку. У селі була створена Вергунівська Січ. Ця українська назва збереглася і до сьогодення. Так, пониззя між центральним ставком і озером, корінне населення називає Січчю. Січ — це історична частина села, знаходиться, у так званій, Великій Толоці і відділена приблизно в 148° або 400 м. від центра села.
У 1711 році містечко Вергуни перейшло у володіння Данила Апостола. Пізніше, а саме у 1776 році Вергуни і ряд навколишніх сіл було продано багатим поміщикам Базилевським. Місце для садиби пани обрали у Вергунах, там же було побудовано маєток. Селян, що жили на рівнинах, зігнали і поселили на крутосхилах урочища Косарівка, що розташоване в 114о на схід села і відділене від центра майже на 1000 м. Косарівка — це урочище, а також населений пункт села, назва якого походить від поселення косарів. У 70-80 рр. XVIII ст. Вергуни село Хорольської сотні Миргородського полку 916 жителів, 278 хат. 5 січня 1799 році в с. Трубаях піднялося повстання незадоволених селян. Події почалися в Вергунах. Під час цих подій загинув один із Базилевських. На північній стороні села була закладена церква, як усипальниця роду Базилевських. Побудована вона була з 1801 — 1807 роки, на кошти самих панів.
Христоріздвянська церква була побудована на самому вищому місці села, її загальна висота понад 28 м., має 7 входів, з них два головні: південний і північний. Знаходиться церква в 135о на схід і відділена від центра села на 240 м. Христорізвянська церква у Вергунах — це архітектурний об'єкт села всеукраїнського значення. Поселення Залука віддалене від центральної частини села на 1200 м. і лежить в 137о на заході села. Злука — українська назва, що пішла від дрібного поміщика Луки, що першим оселився на тій території. Майже поряд розміщене урочище Турівщина, але воно зміщене на захід на 170о і має відстань від центра села в 200 м. У Хоролі та в урочищі Турівщина в XIV — XVII ст. виникли підземні ходи. Це були перші і єдині ходи на Хорольщині. За урочищем розташоване поселення Мала Толока. За нею розміщений яр Ріжки, що є , ніби, кордоном між Великою та Малою Толоками. Він приблизно на 400 м. віддалений від центра села, або це становить 204о. Пізніше 1/3 яру була заповнена водою, де й утворився ставок з однойменною назвою Ріжки. Назва яру та ставка українська. Ріжки є гідрографічним об'єктом села. Вергунівський ставок, так само, як і Ріжки, гідрографічний об'єкт, що розташований майже в центральній частині села. Тому його називають ще центральним. Розміщений він на 360 м. або на 184о від центра села. Назва ставка українська, походить від назви села, в якому знаходиться, а також місцезнаходження його в самому селі. У 1926 році в селі було 396 господарств, 2126 жителів. Станом на 01.01.2000 р. — 278 жилих будинків, 576 жителів є неповна середня школа.
Вергунівська кушнірська навчальна майстерня місцевого сільськогосподарського товариства. Відкрита 1 червня 1915 року. Містилася у хаті Еразма Химича, 4 учні (1915).
Вергунівська навчальна шевська майстерня місцевого сільськогосподарського товариства. Відкрита у 1911 році. 5 учнів (1913 р., 1915 р.). Ремесло викладали: Андрій Полтавець (з 1912 р.) та Гаврило Кунат (з 1915 р.). Майстерня за експоноване взуття на виставці 1913 р. у Санки Петербурзі одержала похвальний відгук.
Вергунівська сільська рада, виникла у 1918 році. У 1926 році у ній було 404 господарства, 2159 жителів. Входили населені пункти: Вергуни і Ляхів. Нині входить до Клепачівської сільради.